– Усім залишатися на місцях! Каже остеохондроз. Мені потрібен терапевт, невропатолог, три масажисти й один голкотерапевт.
– Самозванець ти, а не остеохондроз. Повільно опусти зброю і йди на голос, скоро тобі стане легше.
Сьогодні ми проведемо розслідування і розберемося, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між панічними атаками, тривогою та остеохондрозом. А також спробуємо розібратися з тим, що таке остеохондроз і з чим його їдять.
Содержание
Тривога, остеохондроз і панічні атаки
Коли людина вперше стикається з панікою і тривогою, то досить часто вона звертається по медичну допомогу, проходить безліч аналізів і обстежень, і якщо в результаті їх нічого особливо страшного не знаходять, але людину, як і раніше, щось турбує, то їй ставлять улюблені діагнози пострадянської медицини ВСД та остеохондороз. Про ВСД ми в наступних статтях. А сьогодні, як ви вже зрозуміли, під нашим прицілом опинився остеохондроз.
Зазвичай перед постановкою діагнозу людині проводять МРТ або рентген хребта. І на них знаходять різні зміни на кшталт протрузій, гриж диска або деформувальних змін у хребцях. І ці зміни часто пацієнт вказує як причину їхнього стану. Мовляв, грижа або протрузія тисне на судини, і це призводить до погіршення кровопостачання головного мозку, і це призводить до розвитку панічних атак, запаморочення, відчуття втрати свідомості, оніміння тощо.
На цьому місці більшість пацієнтів, які не знають основ анатомії, фізіології, біомеханіки та інших розумних дисциплін, приречено (або полегшено) зітхають і приречено йдуть лікувати остеохондроз. Ну а ми спробуємо розібратися, що тут не так.
Критичні питання для роздумів
Нам би дуже хотілося поставити лікарю, який поставив такий діагноз, такі запитання і попросити їх прокоментувати:
Чому остеохондроз загострюється в певних місцях?
Найчастіше людина, яка страждає від тривожності, відчуває всі свої неприємні прояви не постійно, а іноді, в досить певних місцях і ситуаціях. Коли, наприклад, виходить на вулицю, у людних місцях, у транспорті, у маршрутці тощо.
Чому остеохондроз загострюється саме в цих місцях і як ваша грижа або протрузія дізнається, що ви влучили в те чи інше місце і що вже час почати тиснути на кровоносну судину? І чому вдома або в місці, де ви почуваєтеся спокійно, ви можете спокійно переміщатися, займатися роботою і, найчастіше, не відчувати дискомфорту?
Чому остеохондроз не впливає на людину завжди? Адже якщо є якийсь тиск на судини, то він має бути пов’язаний із рухами в шиї або спині, а не проявлятися в певних місцях і ситуаціях.
І, можливо, ви скажете, що людина, коли йде кудись, то сильніше напружує м’язи і це посилює тиск на судини. Але тоді чому багато наших клієнтів можуть спокійно прибирати в домі або працювати на присадибній ділянці й водночас не відчувати будь-яких проявів? А ось щойно треба поїхати на роботу або зайти у великий магазин, або поїхати в інше місто, і починається паніка, запаморочення та інші тривожні прояви.
Чому рухи в шиї не викликають паніку?
Логічно припустити, що якщо проблема пов’язана з тиском на судини, то певні повільні (швидкі рухи в будь-якої людини можуть спричинити легке запаморочення) рухи шиї мали би загострювати стан і спричиняти посилення дискомфортних відчуттів. Але більшість людей із тривожністю цілком спокійно можуть рухати шиєю і виконувати найскладніші ортостатичні проби, не відчуваючи особливих труднощів.
Чому немає вказівок на травму шиї та хребта?
Так само залишається загадкою чому остеохондроз, який вважається хронічним дистрофічним процесом (тобто той, що розвивається з віком) раптом ні з того ні з сього спричинив тривожні прояви?
Логічно було припустити, що гостро грайливий стан міг би з’явитися внаслідок якогось пошкодження. Якби людина отримала травму шиї або голови, то тоді ми могли б сказати, що грижа, внаслідок травматичного впливу, збільшилася і сильніше стиснула судину. Але у більшості людей ми не знаходимо жодної вказівки на травму голови або шиї, які могли б спричинити погіршення стану хребта і розвиток, надалі, панічної атаки.
Чому пацієнтів із грубими вродженими змінами в хребті не турбують панічні атаки?
Є таке вроджене захворювання як кривошия (тортіколліс). При цьому захворюванні відбувається порушення розвитку хребта і шия людини дуже сильно викривляється. Подивіться на фото, який вигляд має шия при цьому захворюванні.
А так само на те, які зміни ми бачимо на рентгені…
І коли ми дивимося на ці фото, то виникає логічне припущення, що в цих людей мають тоді часто-густо бути панічні атаки, адже їхні хребці й диски так сильно деформовані, а судини напевно здавлені. Але як не дивно, якщо ми подивимося клініку цього захворювання, то жодних вказівок про це ми не знаходимо.
Ось, що пишуть лікарі про наслідки кривошиї
Ви бачите тут хоч щось про панічні атаки чи тривогу?
Крім кривошиї існують і інші захворювання, які призводять до вираженої деформації хребта. Але в жодного з них не вказано в клінічних проявах розвиток панічних атак.
І тоді головне питання, яке в нас з’являється, як же тоді грижа міжхребцевого диска, яка має кілька міліметрів у діаметрі може спричиняти такі сильні порушення кровообігу?
Чому у літніх людей досить рідко трапляються панічні атаки і тривожні розлади?
Остеохондрозом на пострадянському просторі, як зазначалося раніше, називають хронічний дистрофічний процес. Тоді логічно припустити, що з віком остеохондроз має стати більш вираженим. І, відповідно, якщо остеохондроз пов’язаний з панічними атаками і тривожним станом, то ми повинні їх бачити часто-густо у літніх людей. Але ми цього не бачимо. Навпаки на подібні стани значно частіше страждають молодь та люди середнього віку. Якщо ви згадаєте своїх бабусь і дідусів, то навряд чи вони скаржилися з приводу паніки. Так, у них могли бути теж якісь хронічні захворювання, але зумовлені зовсім іншими причинами.
Чому виражений атеросклероз не призводить до розвитку ПА?
Багато хто, напевно, чув про такий процес як атеросклероз. Якщо говорити просто і досить грубо, то це жирові відкладення, які з’являються з віком на стінках всередині кровоносних судин. І відомий факт, що навіть масивна атеросклеротична бляшка, яка перекриває практично 80% судини, здебільшого не спричиняє значущих порушень (за умови, що вражена одна з судин, наприклад, права чи ліва сонна артерія).
У таких випадках артерія на протилежному боці бере на себе більший обсяг роботи і завдяки розвитку додаткових судин, людина не відчуває особливих проблем, і подібні зміни часто бувають випадковою знахідкою під час дослідження. Як же тоді невелике грижове випинання може так сильно стиснути досить велику і щільну судину?
Як лікувати цей “страшний” остеохондроз?
Ну й останнє, важливе запитання, яке слід поставити, а чи існують достовірно вивчені методи лікування, які можуть вилікувати раз і на завжди остеохондроз?
Так, звісно, існує хірургічне лікування. Але воно застосовується досить рідко, лише коли грижа диска масивна і вона здавлює, наприклад, прилеглі нерви.
У більшості випадків передбачається консервативне лікування. Переважно воно спрямоване на усунення супутнього больового синдрому. Для цього призначають різні нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) на кшталт диклофенаку та ібупрофену тощо.
Про застосування масажу, мануальних впливів, витягнень, фізіотерапії я взагалі мовчу, оскільки в дослідженнях ці лікувальні процедури за ефективністю не відрізнялися від плацебо.
Тому питання про те, як прийом НПЗЗ може усунути паніку і тривогу, залишається відкритим.
Ось такі цікаві запитання ми пропонуємо вам спочатку поставити самому собі. Так само ви можете, за бажання, пред’явити їх тому лікарю, який списує ваш стан на остеохондроз. І обов’язково поставте всі ці запитання інтернет-експертам, які розповідають про зв’язок остеохондрозу і панічних атак.
У наступних статтях я обов’язково розповім, що не так із діагнозом остеохондроз. І якщо ви хочете розібратися з цим детальніше, то обов’язково підпишіться на нашу розсилку.
Джерела