У цій статті я детальніше розповім про те, що таке неправильне мислення, які думки посилюють перебіг панічної атаки і як із цим боротися.
Як наші думки впливають на стан тривоги та паніки
Згадайте свій напад паніки. Раптом застукало серце, стало важко дихати, запаморочилося в голові, ноги стали ватяними, з’явилося відчуття нереальності того, що відбувається. Ви починаєте ще більше прислухатися до цих симптомів. Часті думки, які виникають під час панічної атаки: “Зі мною щось не так”, “У мене серцевий напад”, “Зараз я помру”, “Я задихнуся”, “Мене ніхто не врятує”, “Я божеволію” тощо.
У момент нападу вам здається, що ви не в змозі зупинити це і в голову приходять лише катастрофічні думки. Спробуймо розібрати найтиповіші панічні думки більш детально.
Зі мною щось не так
Дійсно, стан під час панічної атаки відрізняється від звичного для вас. Але відчуття запаморочення, здавлення в грудях, серцебиття або потіння (і багато інших) виникають і за інших станів. Їх може викликати сильний стрес, недосип, похмілля, перезбудження. І доволі часто панічні атаки виникають після тривалого або сильного стресу, перевтоми, недосипання тощо.
Це реакції нашої вегетативної системи, які спрямовані на подолання будь-яких негативних впливів. Вони спрямовані на те, щоб захистити і відновити внутрішній баланс. Але більшість людей мало що знають про роботу вегетативної нервової системи і неправильно трактують свої відчуття як щось небезпечне. Під час паніки в голову приходять лише катастрофічні думки, які посилюють тривогу і, відповідно, вегетативна система починає реагувати ще сильніше. І всі відчуття стають теж сильнішими.
У мене серцевий напад
Подібні думки при панічній атаці виникають у вас через прискорене серцебиття. Але подумайте, коли ще у вас може збільшуватися частота серцебиття? Наприклад, під час сексу або заняття спортом. Ви ж не думаєте, що у вас буде серцевий напад під час заняття сексом? Серцевий напад не може статися тільки через те, що у вас сильно стукає серце. Для цього потрібні вагоміші причини.
Зараз я помру.
Звичайно, ви коли-небудь помрете. Але точно не від панічної атаки. Ви знаєте хоча б одну людину, яка померла від нападу паніки? Важливо розуміти, що йдеться про реальну людину, а не про художнього персонажа. Я таких не знаю. Пам’ятайте, що:
Панічна атака – це стан сильної тривоги і від нього не можна померти
Ця емоція нам дана для порятунку, а не для того, щоб нас погубити. У момент тривоги за допомогою вегетативної системи наш організм включає всі ресурси, щоб вижити. Проблема тільки в тому, що загрози немає. Наші власні думки та реакції створюють паніку, а організм змушений реагувати на неї.
Я задихнуся
Ця думка спадає на думку, тому що в момент паніки може виникати відчуття нестачі дихання. Це викликано тим, що коли ми лякаємося, організм намагається зробити великий запас кисню. Це відбувається за рахунок неусвідомленого почастішання дихання. У підсумку відбувається надлишок кисню, а ми в цей момент намагаєтеся вдихнути ще й ще, бо думаємо, що його не вистачає.
Природа нашого тіла мудра. Наше тіло кричить “Досить, більше не треба вдихати”. Під час панічної атаки важливо не вдихати, а, навпаки, постаратися затримати дихання, а потім повільно видихнути якомога більше повітря і так подихати якийсь час. Поступово це відчуття почне знижуватися.
У разі панічної атаки важливо не вдихати, а, навпаки, постаратися затримати дихання, а потім повільно видихнути
Мене ніхто не врятує
А від чого вас рятувати? Ви відчуваєте сильну тривогу. Від тривоги нікого не потрібно рятувати. Річ у тім, що ви неправильно інтерпретували свої симптоми. Прочитайте пункти вище.
Я божеволію.
Дуже поширене твердження людей, які страждають на панічні атаки. Коли в мене були напади паніки, ця думка теж часто спадала мені на думку. Вона виникає через почуття дереалізації. Але це відчуття цілком можна раціонально пояснити. Такий стан виникає через те, що в момент нападу вся кров різко відходить від мозку і зосереджується в центрі тіла і в м’язах. У момент небезпеки це допомагає нам швидко бігти або битися і рятує нам життя. Під час паніки реальної небезпеки немає і ви мимоволі починаєте прислухатися до цього симптому і він стає більшим.
Що робити з помилковими думками?
Відповідь проста. Знаходьте більш раціональне пояснення. У цій статті я дала пояснення на найпоширеніші твердження. Спробуйте відстежити свої думки і дати їм конструктивне пояснення маючи вже достатньо інформації. Найчастіше ваш стан спричинений різними подіями в житті або з тривогою про майбутнє. Якщо ми не навчаємося вистежувати помилкові думки, то поступово вони починають керувати нашою реальністю. І ця реальність перетворюється на в’язницю, а її стіни створені зі страху.
